Коректувальна робота по формуванню просодичної сторони мови у дошкільників із стертою формою дизартрії

Введенієзначеніє просодичної сторони мови підкреслювали багато ісследо-вателі. Так, В. М. Бехтерев виділяв наступні цілі просо¬дічеського воспі-танія: виявити ритмічні рефлекси, привчити організм дитини відповідати на певні подразники, уста¬новіть рівновагу в діяльності нерв-ной системи дитини, уме¬ріть дуже збуджених і розкріпачити за-торможенних дітей, врегулювати неправильні і зайві рухи. В. А. Гиляровський писав, що просодичні вправи ока¬зивают вплив на загальний мовний тонус, на моторику, настроє¬ніє, сприяють тренуванню рухливості нервових процесів центральної нервової системи, активуванню кори. Е. Ст. Чаянова, Е. В. Конрова вважали, що система просодічес¬ких зада-ній сприяє розвитку уваги (його концентрації, правильному рас-пределенію, підвищенню об'єму, стійкості), пам'яті (зрітельной, слухо-вой, моторною, логічною, комплекс¬ной). Німецькі дослідники К. Колер і к. Швабе указували на психоте-рапевтічеський аспект просодичних навиків. Про значення просодичної сторони мови писала Ст. А. Гравер, Н. С. Са-мойленко, Н. А. Власова, Д. С. Озорецковський, Ю. А. Флоренськая. Вони подчер-кивалі загальнопедагогічний вплив просодіки на різні хворобливі відхилення в просодичній сфері челове¬ка, а також те, що просодіка воз-действуєт на фізичне, мо¬ральноє, інтелектуальне і естетичне вос-питание дитини. Якщо питання подолання звукопроїзносительних розладів при стертій формі дизартрії в дослідженнях психологів і дефектологів пред-ставлени в достатньому об'ємі, то прийоми пре¬одоленія просодичних на-рушеній вивчені недостатньо. У справжній роботі піднімається про-блема формування просодичної сторони мови у дошкільників із стертою формою дизартрії. У зв'язку з цим актуальність роботи полягає у визначенні так-тіки роботи над просодичною стороною мови у дошкільників із стертою формою дизартрії, в розробці напрямів і форм організації роботи над цією проблемою у дітей даної групи, в усуненні тих, що є осо-бенностей просодіки. Метою роботи є вивчення просодичною стороною мови у дошкільників із стертою формою дизартрії, нормалізація основних просо-дічеських компонентів мови у дошкільників із стертою формою дизартрії за рахунок проведення спеціальних коректувальних вправ і виробітку ме-тодічеських рекомендацій педагогам дошкільних установ по форміро-ванію просодіки. Відповідно до мети були поставлені наступні задачи.1. Вивчити літературу з питання розвитку просодичної сторони мови при нормальному онтогенезе.2. Досліджувати просодичну сторону мови дошкільників із стертою формою дизартрії. 3. Розробити методику ісследованія.4. У експериментальному дослідженні виявити особливості і опреде-літь рівень сформованості стану просодіки у дошкільників із стертою формою дізартрії.5. Обгрунтувати і визначити зміст, методи і принципи розвитку просодіки у дошкільників із стертою формою дізартрії.6. Розробити методичні рекомендації педагогам. Гіпотеза работи:- при виправленні стертої форми дизартрії робота над просодичною стороною мови займає важливе місце, оскільки є сполучною ланкою в єдиній системі мовної діяльності. Формуючи просодичний елемент, ми покращуємо інші компоненти мови дошкільників із стертою формою діз-артрії і їх мова в цілому. Об'єктом роботи є психофізіологічні особливості де-тей дошкільного віку із стертою формою дизартрії. Предметом роботи є стан просодіки у дітей дошколь-ного віку із стертою формою дизартрії. У роботі іспользовалісь:- аналіз і узагальнення спеціальної літератури з проблеми роботи;- аналіз документації (медичні карти, мовні карти, довідки від невропатолога);- експеримент;-качественный і кількісний аналіз результатів експерименту. Теоретична значущість роботи визначається подальшим разві-тієм досвіду коректувальної роботи по нормалізації просодичної сторони мови як компоненту мовної системи в цілому. Практична значущість роботи полягає в розроблених ме-тодіке і системі коректувально-розвиваючих занять по формуванню просодіки у дошкільників із стертою формою дизартрії, а також методіче-ських рекомендацій педагогам дошкільних установ по формуванню просодіки. Під впливом спеціально організованих занять у дошколь-ников із стертою формою дизартрії спостерігається нормалізація просодіче-ського компоненту просодіки. Визначення основних понять просодичної сторони речиречь людини, багата різними інтонаційними характеристика-мі, вважається за виразну. Просодіка – складний комплекс елементів, що включає мелодику, ритм, інтенсивність, темп, тембр і логічний наголос, службовець на уров-не пропозиції для виразу різних синтаксичних значень і кате-горій, а також експресії і емоцій. Інтенсивність вимовлення – ступінь посилення або ослаблення видихання, голосу, темпу і артикулювання при вимовленні звуків мови, тобто сили або слабкості вимовлення при артикуляції звуків, особливо голосних. Дикція – чітка, виразна виразна вимова слів. Пауза – знак, що перериває звучання на певний відрізок време-ні (у мові, музиці). Інтонація – мелодійний оборот, що має виразне значе-ніє. Ріфмовка – симетричне розташування звуків. Наголос – акцент, виділення тих або інших одиниць в мові за допомогою фонетичних засобів. Міміка – (греч.) Мистецтво шляхом жестів, поз і різних виразів обличчя (мін) зображати думки і відчуття; це мова інстинкту і рухів тіла, що є відгомоном відомого настрою, афекту і взагалі психиче-ськой роботи. Мелодика мови – сукупність тональних засобів, характерних для даної мови; модуляція висоти тону при вимовленні фрази. Ритм мови – впорядкованість звукового, словесного і синтаксичесько-го складу мови, визначена її смисловим завданням. Темп мови – швидкість протікання мови в часі, її прискорення або уповільнення, що обумовлює ступінь її артікуляторной і слуховий напря-женності. Тембр голосу – забарвлення, якість звуку. Мовне дихання – дихання в процесі мови. Мовне дихання безпосередньо супроводжує процес породження мови, будучи основою голосоутворення, формування звуків, мелодики. Мовне дихання відрізняється від звичайного дихання: - швидшим вдихом і сповільненим видихом; - значним збільшенням дихального об'єму; - переважно ротовим типом дихання; - максимальною розбіжністю голосових складок на вдиху і сбліже-нієм їх майже до зіткнення на видиху. Логічний наголос – інтонаційний засіб; виділення якого-небудь слова в пропозиції інтонацією; слова вимовляються більш членораз-дельно, тривало, голосно. Характеристика стану просодіки у дошкільників із стертою формою дізартріїв логопедичній літературі дизартрія визначається як нару¬шеніє не тільки звукопроїзношенія, але і просодичної сторони мови, що обу-словлено органічною недостатністю іннервації мовного апарату. Вивчаючи різні наукові джерела, ми зіткнулися з тим, що одне і те ж порушення різними авторами розглядається під термінамі:- "синдром дизартрії" (Волкова Л. С.);- "дізартрічеський компонент" (Мастюкова Е. М.);- "стерта форма дизартрії" (Лопатіна Л. Ст.). Для одноманітності в роботі використаний термін "стерта форма дізарт-рії". При стертій формі дизартрії, ступенем вираженості дизартрії, що є, разом з дефектами звукопроїзношенія, є порушення просодичних компонентів мови (і, в частнос¬ті, ритмико-интонационной структури вислову), тісно свя¬занних з фонетичними характерісті-камі звукових одиниць. Мова дошкільників із стертою формою дизартрії ха-рактерізуєтся як малозрозуміла, інтонаційно невиразна, монотон-ная. Стерта форма дизартрії може спостерігатися у дітей без явних двига-тельных розладів, що перенесли легку асфіксію, родову травму або що мають в анамнезі вплив інших не різко виражених несприятливих дій під час внутріутробного розвитку або в період пологів. У цих випадках стерті форми дизартрії поєднуються з іншими ознаками міні-мальних дисфункцій (Мастюкова Е. М.). Порушення артикуляції мото-ріки, звукопроїзношенія при дизартрії виникають в результаті поразки різних структур мозку, необхідних для управління руховим ме-ханізмом мові. У дітей із стертою формою дизартрії спостерігається слабкий тонус лицьових м'язів, міміка невиразна (млява або напружена). По-мімо цього наголошуються пристосовні зміни міміки, артікуля-циі. Наголошується значна інтенсивність грудного дихання по сравне-нію з черевним. У них порушено мовне дихання і пов'язана з ним сліт-ность мови, зміни мають місце в просодіке вислови. Втрата звуч-ності і сили голосу пов'язані з пониженням м'язового тонусу голосового апарату, зміною режиму роботи голосових зв'язок. Діти не уміють змінювати силу і висоту голосу, недостатньо чітко відтворюють звуки і їх поєднання ізольовано, в складах, в словах, в сло-восочетаніях і фразах, неправильно відтворюють мовний матеріал в за-данном темпі. У них порушено сприйняття і відтворення різних ритмів. Діти не користуються в своїй промові інтонаційними засобами. Діти із стертою формою дизартрії по своїй клинико-психологической характеристиці представляють украй неоднорідну групу. При цьому немає взаємозв'язку між тяжкістю дефекту і вираженістю патологічних от-клоненій у дітей з підлягаючим зберіганню інтелектом. Діти із стертою формою дізарт-рії відстають від однолітків по точності і спритності рухів. У них, як правило, недостатня координація. Вивчаючи коректувальні методики, можна зробити вивід про те, що з дітьми із стертою формою дизартрії необхідно цілеспрямовано працювати над розвитком всіх елементів просодіки, артикуляцією і мімічною моторік, мовним диханням. Коректувальна робота, направлена на розвиток просодичних компонентів мови у дошкільників із стертою формою дізартріїпо результатам діагностичного дослідження протягом 2005-2009 рр. З вересня по травень спільно з вихователями логопедичних груп прово-ділся комплекс спеціальних занять з дітьми, що мають діагноз "стерта форма дизартрії". Целі:- гармонійний розвиток особи дитини;- розвиток узгодженості мови і руху;- усунення мовних порушень і, перш за все, нормалізація про-содічеськой організації мови. Задачи:- розвивати рухи артикуляцій і мімічних;- розвивати дрібну моторику;- розвивати голос; - розвивати мовного дихання;- навчити дітей ритмічно виконувати завдання педагогів;- розвивати слухову увагу, зоровий контроль за виконанням вправи;- навчити дітей підбирати слово, що римується;- розвивати уміння користуватися інтонацією, паузою;- навчити правильно користуватися наголосом. Разом з сучасними лінгвістичними уявленнями про инто-нации при розробці методики логопедичної роботи беруться до уваги і особливості інтонаційної структури пропозицій в мові де-тей із стертою формою дизартрії, що виявляються в порушенні процесів сприйняття і відтворення інтонаційних структур. Будь-який вислів незалежно від його тривалості оформлений фо-нетічеськи як єдине ціле. Звуковим засобом, що допомагає оформити вислів, є інтонація. У основі методики логопедичної роботи по формуванню інтона-ционной сторони мови лежать сучасні лінгвістичні уявлення про інтонацію, а також особливість інтонаційної структури пропозицій в мові дітей із стертою формою дизартрії. Для розвитку чіткої, ритмічної, виразної мови дітей в роботі були використані вправи з методик Лопатінов Л. Ст. і Серебрякової Н. Ст. "Логопедична робота з дітьми із стертою формою дизартрії", в ко-торих рухи супроводяться віршованим текстом, проспівуванням глас-них звуків, складів. Пропонований матеріал складався з урахуванням возрас-тних особливостей дошкільників на виразному матеріалі і оборудова-нии, що підвищує інтерес і спонукаючим інтерес дитини до активної і пізнавальної, творчої і ігрової діяльності, – основний деятельно-сті дітей цього віку. При цьому добивалися легкості виконання упраж-неній. Робота по формуванню просодіки у дошкільників винна прохо-діть через всю діяльність дітей в дитячому саду, повинна вестися на всіх заняттях: логопеда, вихователів, музичного керівника, на фізкуль-турних заняттях. В даному випадку необхідна узгодженість в роботі всіх педагогів ДОУОМ. Коректувальна робота по розвитку просодичних компонентів мови включає вербальні і невербальні тренінги. Невербальні тренінги.1. Робота по формуванню дрібної моторики. Мета: формувати тонкі рухи пальців рук.1.1. Пальчиковиє гри з мовним супроводом. Роботу по фо